Хочу поділитися з вами новиною, яка по-справжньому надихає. 4 грудня я побувала на конференції «Технології здорового харчування та краси» — події, що об’єднала експертів, практиків і всіх небайдужих до власного здоров’я, молодості та усвідомленого харчування.
Світ нутриціології та здорової їжі змінюється швидше, ніж будь-коли. З’являються нові дослідження, технології й підходи, які дозволяють жити довше, мати кращий вигляд та почуватися сильнішими. Саме про це йшла мова на конференції — без «води» та міфів, лише практичні знання, які можна застосовувати вже наступного дня.
У програмі були виступи фахівців, що працюють на стику медицини, харчової науки, біохімії та сучасних wellness-технологій. Обговорювали, як усвідомлений вибір продуктів впливає на довголіття, як мікроелементи та нутрієнти змінюють гормональний баланс і метаболізм, а також як за допомогою харчування можна підтримати шкіру, волосся й загальний стан організму.
Окрему увагу привернув виступ лікаря-дієтолога Оксани Скиталінської, який був контроверсійний щодо позицій багатьох виробників харчових продуктів. Вона відверто говорила про шкідливий вплив сучасної харчової промисловості на здоров’я людей та запропонувала конкретні шляхи підвищення нутрієнтної якості продуктів. Зокрема, йшлося про необхідність збагачення складу клітковиною, пектинами, камедями, інуліном (цикорій, буряк, гарбуз, цитрусові, яблучний жмих, псиліум, яблучні волокна, вівсяні β-глюкани), часткову заміну борошна на бобові та горіхові. Також наголошувалося на важливості використання природних антиоксидантів (шипшина, чорниця, малина, смородина, горобина, зелений чай, петрушка, цибуля, яблука), насіння льону, чіа, конопель та зменшення шкідливих компонентів без втрати смаку — за рахунок ферментованих інгредієнтів, трав, дріжджових екстрактів, томатного порошку.
Дієтолог Ксенія Фощій детально розповіла про вплив глютену на організм людини, безглютенові види борошна та відповідальність виробників харчових продуктів перед споживачем.
Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва у доповіді Яни Стринадко-Кропатцької «Функціональне харчування: наукові тренди, які працюють» висвітлив роль функціональних продуктів у профілактиці захворювань. Зокрема було представлено результати досліджень впливу ферментованого буряка на організм людини. https://ojs.microbiolj.org.ua/index.php/mj/article/view/321 , .
Корпорація Ingredion у країнах Східної Європи презентувала натуральні дієтичні інгредієнти для харчової промисловості: ароматизатори на основі стевії, модулятори смаку, розчинне кукурудзяне волокно, рослинні білки з бобових та натуральні замінники жиру для зниження калорійності.
Сергій Бобокало, засновник і директор ТОВ «БіоФлавід», представив розробку таксифоліну (дегідрокверцитину) — біофлавоноїду з деревини модрини з потужними антиоксидантними властивостями, який у харчовій промисловості використовується для подовження терміну придатності жирів.
Компанія Greebz презентувала функціональні гриби — їжовик гребінчастий, кордицепс, рейші — у форматі лимонадів, чаїв, батончиків, джерків і солодощів, які вже доступні в українських магазинах.
Агрофірма «Поле» представила стабілізоване пшоняне борошно з багатим нутрієнтним складом, без гірчинки та з якісними крохмалями й стабільною структурою. Також були презентовані СО₂-екстракти для функціональних продуктів і косметичної індустрії.
Компанія Prodservis продемонструвала колекцію власних штамів пробіотиків, пребіотиків і постбіотиків (понад 3000), які можна підбирати під конкретні health-напрямки: кишківник, імунітет, шкіра, жіноче здоров’я.
Terrafood пригощала низькокалорійними йогуртами, збагаченими біотином, вітамінами В1 і В6. Пробіотики та складні вуглеводи справді покращують травлення — і це ще й смачно.
Для здоров’я кишечника важливі й ферментовані продукти, які представив Ніжинський консервний завод із майже 100-річною історією. Про їх користь я детально писала у статті «Ферментація по-українськи: давня традиція, що повертає здоров’я» .
Також Національний університет харчових технологій презентував ферментований напій — комбучу власної рецептури.
Ця конференція ще раз підтвердила: українська харчова промисловість має великий потенціал працювати на здоров’я нації, якщо в її основі — наука, відповідальність і чесна комунікація зі споживачем. Функціональні продукти, ферментація, пробіотики, рослинні білки, клітковина, зниження кількості шкідливих добавок — це не тренди заради маркетингу, а реальні інструменти профілактики хронічних захворювань.
Я бачу надзвичайну цінність у тому, що все більше виробників в Україні починають мислити не лише категорією смаку й терміну зберігання, а й впливу продукту на метаболізм, мікробіом і якість життя людини. Саме такий підхід формує довіру й дає шанс споживачеві робити усвідомлений вибір.
Майбутнє здорового харчування — за співпрацею науки, виробників і фахівців із харчування. І приємно усвідомлювати, що цей рух в Україні вже активно розвивається.
З повагою, Приходько Тетяна